Знайомство з італійською стервою: що це за звір?
Alfa Romeo 155 випускалася з 1992 по 1998 рік. Вона прийшла на зміну задньопривідній Alfa 75 і змусила ортодоксальних "альфістів" пити корвалол, бо італійці перевели її на передньопривідну платформу Fiat Tipo (Type Three). Автомобіль випускався виключно в кузові седан — ніяких універсалів чи хетчбеків для домогосподарок. Це був брутальний, клиноподібний шматок стилю, який ніби рубали сокирою.
Своє місце в історії вона завоювала не практичністю, а гонками. Версія 155 V6 TI розривала німецьких конкурентів у чемпіонаті DTM, і цей гоночний флер назавжди прилип до цивільних машин. У 1995 році модель пережила рестайлінг — з'явився так званий "widebody" (широкий кузов) з роздутими арками. Сьогодні це машина для фанатів, ентузіастів та тих, хто любить проводити вихідні в гаражі з ключем на 13 і келихом к'янті.
Полум'яні серця: від вічних ланцюгів до примхливих ременів
Моторна гама 155-ї — це той випадок, коли треба чітко розуміти, що ти купуєш. Умовно їх ділимо на кілька таборів:
- Стара школа (8V Twin Spark): 1.7 (115 к.с.), 1.8 (129 к.с.) та легендарний 2.0 (143 к.с., код AR 67202). Це класичні повністю алюмінієві альфівські блоки з ланцюговим приводом ГРМ. Вони майже вічні. Ресурс поршневої часто перевалює за 350-400 тис. км. Головна їхня фішка (і біль для гаманця) — 8 свічок запалювання на 4 циліндри. Найнадійніший вибір.
- Епоха Фіату (16V Twin Spark): З 1995 року пішли мотори 1.6 (120 к.с.), 1.8 (140 к.с.) та 2.0 (150 к.с., код AR 67204). Блок чавунний фіатівський, голова альфівська, привід ГРМ — РЕМІНЬ. Їдуть веселіше, але саме вони подарували світу славнозвісний фазорегулятор (варіатор фаз). Коли він вмирає (а робить він це кожні 60 тис. км), ваша граціозна італійка починає торохтіти, як дизельний трактор МТЗ.
- V6 Busso: 2.5 літра, 12 клапанів, 166 к.с. (код AR 67301). Звучить так, що мурашки по шкірі. Тягне як паровоз. Але під капотом місця немає взагалі, будь-який ремонт — це біль і зняття агрегату. Прожерливий (13-15 літрів у місті), але ресурсний.
- Q4 (2.0 Turbo 16V): 190 к.с. По суті, це мотор від ралійної Lancia Delta Integrale. Космос по емоціях і такий самий космос в обслуговуванні. Зустріти живу — як побачити єдинорога.
- Дизелі: Були 1.9 TD (фіатівський, 90 к.с.) та 2.5 TD від VM Motori (125 к.с.). Останній має 4 окремі головки блоку циліндрів, які дуже люблять тріскатися від перегріву. Уникайте його за будь-яку ціну.
Механіка емоцій: чим перемикати передачі
Автоматів тут практично не зустріти. Переважна більшість машин оснащувалася класичною 5-ступінчастою "механікою". Коробка цілком надійна, але її життя ускладнює характер власників. Ніхто не їздить на Альфі спокійно, тому після 200 тис. км стабільно "хрумкають" синхронізатори другої та третьої передач. Це лікується заміною на вживану КПП з розбірки, бо перебирати її зараз нерентабельно.
Окремо стоїть трансмісія повнопривідної версії Q4. Там стоїть міжосьовий диференціал Ferguson із в'язкісною муфтою та задній самоблок Torsen. Механіка дуже міцна, але якщо минулий власник їздив на гумі різного розміру або забував міняти специфічне мастило — муфті кінець, а знайти їй заміну сьогодні практично неможливо.
Де в неї болить: розбираємо болячки по гвинтиках
Ви ж не думали, що купуєте "італійку" 90-х років, щоб нудно міняти тільки мастило і колодки, як на якійсь Тойоті?
Кузов та корозія
Хоча 155-та вже мала двостороннє оцинкування, час бере своє. Іржа жере задні арки, пороги (особливо в місцях піддомкратників), днище багажника та стакани задніх стійок. Якщо машина фарбована в класичний Alfa Rosso, готуйтеся, що лак на даху і капоті буде злазити шматками — це фірмова хвороба пігменту.
Підвіска та рульове
Спереду класичний МакФерсон. Слабке місце — сайлентблоки передніх нижніх важелів, які здаються через 40-50 тис. км по наших дорогах. Ззаду стоять поздовжні важелі. Їхня болячка — голчасті підшипники. Якщо їх не змінити вчасно (кожні 60-80 тис. км), задні колеса стануть "будиночком" /-\, як на старій Татрі, і важіль протре наскрізь балку.
Електрика
Італійська проводка 90-х — це окремий вид мистецтва. Пропадає маса всюди, де тільки можна. Вічні проблеми з резистором пічки, моторчиками склопідйомників (вони ледве повзають) та реле вентилятора охолодження (через що можна закип'ятити мотор). Панель приладів періодично може влаштовувати "світломузику" без вагомих на те причин.
Ритуали поклоніння: як і коли обслуговувати
Запам'ятайте головне правило: Alfa Romeo не терпить економії. Якщо лити сюди дешеву "напівсинтетику" і ставити китайські ролики — вона помститься обривом клапанів.
- Мастило: Тільки якісне 10W-40 (в ідеалі Selenia, як писав завод) кожні 7 000 - 8 000 км. Двигуни 16V TS мають природний апетит до мастила — до 1 літра на 1000 км у бойовому режимі вважається нормою.
- ГРМ: Для 16-клапанних моторів ремінь, ролики та помпу треба міняти строго кожні 40 000 км або раз на 3 роки. Рветься він раптово і без попереджень. Для старих 8V ланцюг ходить 200 000+ км, про його розтягнення підкаже характерний брязкіт.
- Свічки: У 16V Twin Spark йде 4 великі і 4 маленькі свічки (зазвичай платинові NGK). Їх вистачає на 80-100 тис. км, але комплект коштує як крило від Боїнга. У старих 8V стоять 8 однакових звичайних свічок.
- Рідини: Мастило в КПП (75W-90) міняти кожні 60 тис. км (входить близько 2 літрів). Рідина ГПК — тільки червона ATF, інакше насос швидко "завиє".
Як не купити нерухомість: поради перед оглядом
А чи готові ви платити за стиль своїми нервами? Коли їдете дивитися 155-ту, відключіть емоції. Не дивіться на агресивну морду, лізьте під днище. Тикайте викруткою в піддомкратники та задні лонжерони. Заведіть двигун на холодну: якщо 16V торохтить як дизель у перші секунди — готуйте $150-200 на новий варіатор фаз.
Перевірте рейку на наявність патьоків (її ремонт дорогий) та роботу всієї електрики. Бюджет на первинне "взбадьорювання" живої Альфи складе не менше $500-800 одразу після покупки (повне ТО, ГРМ, рідини, ричаги).
Донорські органи: чому розбірка стане вашим другим домом
Давайте дивитися правді в очі: нові оригінальні кузовні деталі, елементи салону чи специфічні блоки керування на Alfa 155 вже давно зняті з виробництва. Китайці не роблять замінників, бо машина рідкісна.
Тому вживані оригінальні запчастини з авторозбірки — це єдиний спосіб тримати цю італійку на ходу. Вам потрібен оригінальний розходомір повітря Bosch? Новий коштує неадекватно дорого (або його просто немає), а б/в з розбірки, знятий з робочої машини, вирішить проблему провалів при розгоні за копійки. Те саме стосується дверей без іржі, сидінь Recaro (якщо пощастить знайти) та оригінальних колісних дисків Speedline. Вживаний оригінальний метал чи пластик завжди стає на місце ідеально, на відміну від кривих замінників.
Вердикт майстра: любити, плакати чи тікати?
Alfa Romeo 155 — це не засіб пересування з точки А в точку Б. Для таких цілей купіть собі Golf. Це автомобіль-емоція, генератор адреналіну з гострим, як лезо бритви, кермом, фантастичним звучанням мотора і дизайном, який досі змушує обертатися на вулиці.
Кому вона підійде? Справжнім петролхедам, які вміють крутити гайки своїми руками і мають в запасі другу, надійнішу машину для поїздок на роботу. Вона буде висмоктувати з вас гроші, періодично капризувати електрикою і вимагати уваги до підвіски. Але варто вам розкрутити той Twin Spark або Busso до 6000 обертів на звивистій трасі — і ви вибачите їй усе. Надійність? Забудьте це слово. Тут править пристрасть.