Легенда дев'яностих: що взагалі таке "сотка" в кузові C4
Audi 100 C4 випускалася недовго — з 1990 по 1994 рік, після чого пройшла легкий рестайлінг і перетворилася на першу А6. На ринку вона пропонувалася у двох кузовах: монументальний седан та величезний універсал Avant. Ця машина створювалася для середнього класу Європи, щоб на автобані спокійно йти 160 км/год, при цьому пасажири могли розмовляти пошепки.
Сьогодні на вторинному ринку це "робоча конячка". Кузов тут повністю оцинкований (саме звідси пішла легенда про три літери ZZZ у VIN-коді, хоча технічно це просто пусті символи), метал товстий, як броня БТРа. Шумоізоляція навіть зараз дасть фору сучасним бюджетникам. Якщо ви шукаєте комфортний, великий і зрозумілий в ремонті автомобіль за ціною вбитого Ланоса — C4 буде першою у списку.
Серце німця: які мотори ходять мільйон, а які витягнуть душу
Моторна гама у C4 величезна, але не всі йогурти однаково корисні. Розберемо реальні агрегати, які ви найчастіше зустрінете під капотом.
Чотири циліндри (надійно, але нудно)
Тут бал править 2.0-літровий ABK (115 к.с.). Це, мабуть, найадекватніший вибір для економного власника. Впорскування електронне (Digifant), проблем мінімум, запчастини коштують копійки. Ресурс поршневої — 400-500 тис. км. Є ще 2.0 AAE на моноінжекторі (101 к.с.), але він заслабкий для важкого кузова.
П'ять циліндрів (біль і сльози)
Легендарний 2.3 AAR (133 к.с.). Звучить як симфонія, тягне як паровоз, сам блок циліндрів безсмертний. АЛЕ! Тут стоїть механічне впорскування KE-Jetronic ("павук"). Сьогодні знайти майстра, який налаштує цей дозатор і потенціометр напірника — складніше, ніж виграти в лотерею. Машина або жере 20 літрів, або не їде, або плавають обороти. Брати тільки якщо вже стоїть електронний вприск (Invent, Январ тощо).
V-подібні шістки (комфорт і тяга)
Мотори 2.6 ABC (150 к.с.) та 2.8 AAH (174 к.с.). Чудові, тяговиті двигуни. У 2.6 немає витратоміра повітря (стоїть MAP-сенсор), що робить його менш примхливим. Болячки: течі оливи з-під клапанних кришок та з-під прокладки розвалу блоку. Також часто тріскається пластиковий впускний колектор на 2.6. Ресурс V6 легко перевалює за 500 тисяч км, якщо не перегрівати.
Дизелі (трактористи радіють)
Король тут — 2.5 TDI на 5 циліндрів (коди AAT, ABP, 115 к.с.). Це один з найкращих дизелів в історії VAG. Паливна апаратура Bosch VE перетравлює навіть солярку з тепловоза, тяга паровозна, витрата 6-7 літрів по трасі. Головне — не взяти відвертий труп із тріщинами в ГБЦ.
Коробки передач: клацаємо механікою та обережно з автоматом
Механічні КПП (5-ти та рідко 6-ти ступеневі): Практично вічні. Якщо туди є масло, вона переживе саму машину. Зчеплення ходить 100-150 тисяч км залежно від стилю їзди. Двомасовий маховик зустрічається на V6 та дизелях, він дорогий, але на розборках їх вистачає.
Автомати (ZF 4HP18): Це старий добрий 4-ступеневий гідротрансформатор. Він повільний, тупуватий, але дуже надійний. Проте, враховуючи вік у 30+ років, більшість автоматів вже "копаються" (штовхаються при перемиканні). Якщо АТФ чорного кольору і пахне горілим — готуйте від $800 на капіталку коробки.
Система Quattro: Повний привід на базі диференціала Torsen. Геніальна і безвідмовна штука. Звертати увагу треба лише на підвісний підшипник кардана та сальники заднього редуктора. Якщо вони сухі — система служитиме вірою і правдою.
Що ламається і коли чекати біди: реальні слабкі місця
Хоча машина дуже міцна, час бере своє. Ось ТОП-3 найкритичніших болячок Audi 100 C4, які винесуть вам мозок:
- Підкермовий перемикач ("стрекоза"): Через відсутність розвантажувальних реле в заводській схемі, все навантаження від фар йде через контакти перемикача. Вони плавляться. Лікується встановленням реле або заміною "стрекози" (оригінал з розборки).
- Закисання задніх супортів: Механізм ручника в супорті з роками іржавіє. Ручник або не тримає, або клинить колесо після відпускання. Потрібна повна переборка з ремкомплектом.
- Одометр, що завмер: У панелі приладів VDO розсипається маленька пластикова шестерня приводу одометра. Швидкість показує, а пробіг стоїть. Лікується заміною шестерні (коштує копійки, але треба знімати і розбирати приборку).
Кузов: Він оцинкований, але не безсмертний. Нижні краї передніх крил — їхнє хворе місце. Там збирається бруд і листя, гниє зсередини. Також дивіться на петлі передніх дверей (провисають) та кришку багажника на Авантах.
Підвіска: Попереду стоїть Макферсон, де роль розтяжки грає сам стабілізатор. Втулки стабілізатора розбиваються кожні 30-40 тис. км. Задня підвіска (якщо це не кваттро) — звичайна балка, там сайлентблоки ходять по 150-200 тис. км.
Салон: Від спеки та віку провисає тканина на стелі (розкладається поролон). Також часто тріскається дермантин на дверних картах. Перетяжка стелі — стандартна процедура для кожного власника C4.
Як годувати і поїти: конкретний регламент ТО
Не вірте казкам, що стару Ауді можна не обслуговувати. Вона витерпить багато, але потім помре одразу і дорого.
- Олива у двигуні: Для більшості моторів ідеально підходить напівсинтетика 10W-40. Заміна кожні 8-10 тис. км. Об'єм для 2.0 — близько 3.5 л, для V6 — 5-5.5 л. Мотори V6 полюбляють під'їдати масло, до 1 л на 10000 км вважається нормою.
- ГРМ: Ремінь змінюється суворо кожні 60 000 км. На моторах V6 для цього потрібен спецінструмент (так звана "планка" для фіксації розпредвалів) — "на око" ставити не можна, не буде тяги і зросте розхід! Разом з ременем обов'язково міняється помпа (вона крутиться ременем ГРМ).
- Свічки запалювання: Звичайні мідні міняйте кожні 30 000 км, на V6 краще ставити платину або іридій, бо там міняти їх трохи незручно.
- Рідина ГУР: УВАГА! Тільки зелена мінералка VAG G002 (аналог Pentosin CHF 11S). Заллєте червоний ATF — попрощаєтесь із насосом гідропідсилювача та рульовою рейкою (вона і так схильна до протікання сальників).
На огляді: як не купити труп замість машини
Коли приїхали дивитися "сотку", в першу чергу дивіться на кузов. Якщо машина сильно іржава — вона була в серйозному ДТП, де здерли цинк і зліпили з китайського металу та шпаклівки. Нормальна C4 може мати "рижики" на сколах, але не дірки.
Заведіть авто на холодну. Якщо це 2.3 AAR, і вона заводиться довго, "ковбасить", або обороти плавають від 500 до 1200 — розвертайтесь і йдіть, або одразу мінусуйте $400 на встановлення електронного вприску.
Прокатіться. Кермо має крутитися одним пальцем без гудіння насоса. Підвіска має ковтати ями мовчки. Бюджет на перше ТО після покупки "доглянутого" авто від власника зазвичай складає близько $400-600 (ГРМ, помпа, всі рідини, ревізія гальм і пару важелів/сайлентблоків).
Запчастини: чому шрот — твій найкращий друг
Особливість ремонту Audi 100 C4 полягає в тому, що нові китайські запчастини (Patron, Profit і компанія) ходять жахливо мало. А новий оригінал коштує неадекватних грошей для авто такого віку. Тут на сцену виходимо ми — авторозборки.
Купити вживаний оригінальний блок клімат-контролю, стартер Bosch, ідеальну рульову рейку ZF або дверні карти в зборі з європейського "донора" — це наймудріше рішення. Оригінальне VAG-івське залізо 90-х років має шалений запас міцності. Більшість власників постійно шукають на розборках кузовщину (оригінальні крила та капоти не гниють так, як нові тайванські), елементи салону, датчики та панелі приладів.
Вердикт перекупа: брати чи тікати?
Audi 100 C4 — це автомобіль-епоха. Вона ідеально підійде для тих, кому потрібна велика, безпечна, надійна і недорога в обслуговуванні машина на кожен день. Вона не про стрітрейсинг (хіба що ви знайшли живу S4 на 2.2 турбо), вона про впевненість на дорозі.
Сильні сторони: безсмертний кузов, дешева і проста підвіска, просторий салон, чудова шумоізоляція, великий багажник (особливо в Avant).
Слабкі сторони: вік (шукати живу все важче), проблеми з KE-Jetronic на моторі 2.3, слабке світло рідних фар.
Якщо знайдете живий екземпляр з мотором 2.0 ABK, 2.6 ABC або дизелем 2.5 — беріть, не пошкодуєте. Це той самий німецький танк, який при належному догляді ще ваших онуків на море звозить.