Знаєте, який найцікавіший факт про французький Citroen Nemo? У ньому практично немає нічого французького, окрім шильдика та одного двигуна. Насправді це італійський Fiat Fiorino, який збирали на турецькому заводі Tofaş у місті Бурса. Ось така глобалізація, панове! Привіт, я багато років варюся в котлі перепродажу авто, і сьогодні ми розберемо цей "гастрономічний" фургончик по кісточках. Без маркетингової локшини на вухах — лише сувора правда життя, мастило та металевий стружок.

Що за звір цей ваш "Немо" і звідки він узявся?

Citroen Nemo випускався з 2007 по 2017 рік. Він ділить платформу з Peugeot Bipper та Fiat Fiorino (так звана трійця "пиріжків"). Модель створювалася для однієї мети: протиснутися в найвужчі вулички європейських міст, вивантажити коробки з піцою чи запчастинами і швидко поїхати геть.

На ринку представлені дві основні версії: Furgon (суто вантажний, часто глухий металевий ящик) та Multispace (пасажирський або вантажопасажирський варіант зі склом). Це субкомпактвен, який стоїть на сходинку нижче за Berlingo. Він ідеальний для малого бізнесу, кур'єрів та тих, кому треба возити перфоратори, а не розпещених пасажирів.

Де в нього болить: хронічні хвороби та слабкі місця

Одразу переходимо до найцікавішого. Ви ж не думали, що комерційний фургончик бюджетного сегмента буде надійним і вічним, як крейсерська яхта? Звісно, він має свої "болячки", які вилазять із завидною регулярністю.

Кузов та салон

Ролики зсувних дверей. Це розхідник. Якщо машині доводилося працювати на доставці, ролики стираються в нуль кожні 80-100 тис. км. Двері починають гриміти, клинити і перекошуватися.
Завіси задніх розпашних дверей. Провисають від частих відкриттів та вібрацій. Якщо двері закриваються з характерним металевим ударом — готуйтеся до заміни петель або їх реставрації.
ЛФП та корозія. Сам кузов непогано оцинкований, але фарба відколюється від найменшого камінця. Пороги за передніми колесами та арки часто відпіскоструєні до металу. Якщо вчасно не підфарбувати — турецький метал почне квітнути.
Салон. Пластик тут такий жорсткий, що об нього можна точити ножі. Він дряпається навіть від погляду. Боковина водійського сидіння протирається до поролону вже на 100-120 тис. км. Шумоізоляція? Забудьте це слово, після 100 км/год ви будете чути кожну піщинку на асфальті.

Підвіска та ходова частина

Підвіска тут проста, як двері (спереду Макферсон, ззаду балка), але вона дубова. Вона розрахована на 600 кг вантажу, тому порожній Nemo стрибає на купинах, як м'ячик.

Опорні підшипники передніх стійок. Це головний біль моделі. Через конструктивні особливості туди потрапляє вода і бруд. Живуть вони в наших реаліях 40-60 тис. км. Ознака: хрускіт при повороті керма на місці.
Передні амортизатори. Часто здаються на пробігу 70-90 тис. км, починають "пітніти" мастилом.
Стійки стабілізатора. Мінятимете кожну другу заміну масла (десь раз на 20-30 тис. км).

Електрика

Слабке місце — проводка під днищем (особливо датчики ABS) та резистор пічки (вентилятор починає працювати тільки на максимальній 4-й швидкості). Також часто відгнивають контакти на задніх ліхтарях.

Серце трудяги: які мотори ходять, а які просять грошей

Вибір двигунів тут невеликий, але дуже контрастний. Треба чітко розуміти, що саме ви купуєте.

1.4 Бензин (TU3A / KFV) — 73 к.с.

Старий добрий французький 8-клапанник, родом з 90-х. Надійність: висока. Динаміка: відсутня. Це двигун для тих, хто нікуди не поспішає. Він простий, має ремінний привід ГРМ. Ресурс до капіталки легко перевалює за 300 тис. км. Мінуси: ненажерливий. Для такої маленької машинки брати 8-9 літрів у місті — це моветон. Часто сопливить прокладка клапанної кришки, а клапани треба періодично регулювати вручну, бо гідрокомпенсаторів тут немає.

1.4 HDi (DV4TED / 8HS) — 68 к.с.

Справжній шедевр від PSA. Найнадійніший дизель для цієї машини (ставився до 2010 року). 8 клапанів, проста турбіна без змінної геометрії. Якщо не лити в нього соляру з трактора, паливна апаратура (Bosch або Siemens) ходить по 250-300 тис. км без втручань. Ресурс самого мотора — 400+ тис. км. Мінуси: шайби під форсунками часто прогорають (чути запах вихлопу в салоні та характерне "пшикання"). Міняти їх треба кожні 60-80 тис. км для профілактики.

1.3 HDi (Він же Fiat 1.3 MultiJet / 199A9000) — 75 к.с.

З'явився після 2010 року через еконорми Євро-5. І ось тут криється підступ! Французи назвали його HDi, але це італійський мотор. Замість ременя тут стоїть ланцюг ГРМ. Виробник заявляє, що він вічний (або на 200-250 тис. км), але в реальності через малий об'єм картера (близько 3.2 л) мастило швидко деградує. Якщо міняти його раз на 15 тис. км, гідронатягувач слабшає, ланцюг розтягується і може перескочити вже на 120-150 тис. км. Наслідок — зустріч клапанів з поршнями і "приїхали". Крім того, клапан EGR тут забивається намертво до 100 тис. км.

Коробки передач: смикати ручку чи терпіти робота?

5-ступенева механіка

Ставилася на більшість автомобілів. Надійна, але не без гріха. До 150 тис. км розбивається куліса та троси вибору передач (передачі починають вмикатися розхлябано, наче мішаєш ложкою в каструлі). Зчеплення виходжує в середньому 120-140 тис. км при міській їзді.

5-ступеневий робот (SensoDrive)

Це роботизована механіка з одним зчепленням (по факту італійський Dualogic). Моя вам порада: тікайте від неї! Вона смикається в заторах, "тупить" при перемиканнях, а гідроблок (актуатор) коштує дурних грошей при заміні. Зчеплення на роботі горить швидше, ніж на механіці (живе 60-80 тис. км). Купувати вживаного робота — це гра в російську рулетку з п'ятьма патронами в барабані.

Регламент ТО: як не вбити машину власною жадібністю

Щоб Nemo їздив, а не стояв на СТО, запам'ятайте ці цифри:

Мастило в двигуні: Ніяких 15-20 тис. км, як пише книжка! Тільки 8-10 тис. км. В'язкість 5W-30 або 5W-40 (залежить від мотора і наявності сажового фільтра DPF). Для 1.4 HDi потрібно ~3.8 л, для 1.3 HDi — 3.2 л.
ГРМ (ремінь на 1.4 бензин та 1.4 HDi): Міняти кожні 60-80 тис. км разом з помпою та роликами. Не чекайте дива.
ГРМ (ланцюг на 1.3 HDi): Слухайте мотор на холодну. Якщо є металевий шерех — міняти негайно. Зазвичай це відбувається на 120-150 тис. км.
Паливний фільтр (для дизелів): Суворо кожні 20 тис. км. Форсунки Common Rail не пробачають економії на фільтрах (тільки Purflux, Knecht або оригінал).
Трансмісійне мастило: У механіці міняти кожні 60 тис. км. Це подовжить життя підшипникам первинного валу.

Чому розборка — найкращий друг власника Nemo

Чи варто переплачувати за новий китайський пластик, який трісне на першому ж морозі, або чекати оригінальну кузовну деталь з Франції за ціною крила від Боїнга? Звісно ні. Вживані запчастини з розборки для Citroen Nemo — це мастхев.

Оскільки машина комерційна, вона часто потрапляє в дрібні міські ДТП. Найбільш ходові деталі на розборках:

Передні бампери, фари, капоти (б'ються в місті).
Зсувні двері в зборі (дешевше купити цілі з живими механізмами, ніж реставрувати старі).
Елементи салону: сидіння (беруть на заміну протертим), керма, пластик панелі.
Оригінальні форсунки та ТНВД (перевірені на стенді, вони коштують втричі дешевше нових і ходять чудово).

Беручи оригінальну б/в запчастину, ви отримуєте заводський метал, який не згниє за зиму, і геометрію, яка ідеально стане на свої місця.

Поради перекупа: як не купити трупа на колесах

Думаєте, бабуся їздила на цьому фургончику в церкву по неділях? Наївні. На ньому розвозили 500 кг цементу, запчастини або піцу 24/7. Комерційні авто крутять безбожно. Пробіг на щитку 150 тис. км найчастіше означає реальні 350-400 тис. км.

Дивіться на педалі та кермо: якщо вони стерті в гладкий пластик, а пробіг 100 тисяч — вас дурять.
Перевірте ролики дверей: відкрийте та закрийте зсувні двері. Вони мають ходити легко. Якщо доводиться докладати зусиль або є скрегіт — торгуйтеся.
Тест дизеля: на холодну мотор 1.4 HDi не має диміти сизим димом. Якщо димить — це "привіт" від форсунок або поршневої. На 1.3 HDi уважно слухайте ланцюг у перші секунди запуску.
Шукайте "колхоз": багато власників вирізають сажові фільтри і "шиють" мізки десь у гаражах. Перевіряйте якість таких робіт на профільній СТО, інакше авто постійно падатиме в аварійний режим.

Вердикт: брати чи тікати?

Citroen Nemo (він же Fiat Fiorino, він же Peugeot Bipper) — це відмінний, непримхливий і дуже маневрений автомобіль для своїх задач. Він не створений для дальніх подорожей чи комфортних сімейних виїздів. Його стихія — міська тиснява та робота.

Мій вердикт: Брати варто. Але ідеальний конфіг — це живий 1.4 HDi (справжній французький дизель) на звичайній 5-ступеневій механіці. Уникайте роботів, будьте обережні з ланцюговим 1.3 HDi і завжди тримайте під рукою контакти хорошої авторозборки — з нею утримання цього "Немо" буде коштувати копійки.