Знаєте, що найбільше дивує людей, коли вони вперше заїжджають до мене на розбірку за деталями для Fiat Croma другого покоління (2005–2011 років)? Те, що під італійським кузовом, намальованим самим Джорджетто Джуджаро, ховається майже 60% деталей від... Opel Vectra C та Saab 9-3. Думаєте, італійці самі збудували цей великий сімейний лайнер? А от і ні! Це плід славетної співпраці концернів Fiat та General Motors на базі платформи GM Epsilon. І як людина, яка розібрала до гвинтика не один десяток цих "Кром", я розповім вам усю правду про цю недооцінену машину. Без прикрас, як є, по-гаражному.

Зовсім не той Фіат, до якого ви звикли: короткий огляд

Коли ми чуємо "Fiat", то уявляємо щось маленьке, міське і часто примхливе. Але Croma Type 194 — це зовсім інший звір. Італійці назвали цей кузов "Comfort Wagon" — це гібрид універсала і мінівена. Машина вийшла величезною, з гігантським салоном, чудовою шумоізоляцією і плавністю ходу, як у преміум-класі. Ця модель створювалася для людей, яким потрібен був великий сімейний крейсер для далеких подорожей трасою. На вторинному ринку вона сьогодні коштує копійки порівняно з конкурентами (Passat чи Mondeo тих же років), і саме тому вона така приваблива. Але ця дешевизна має свої нюанси, про які ми зараз поговоримо.

Беремо з розумом: куди дивитися при покупці, щоб не розплакатися

Оскільки Croma — машина складна і важка, купувати її на останні гроші — самогубство. Ось вам мій чек-лист для огляду, який збереже ваші нерви та гаманець:

Задній розвал коліс: Відійдіть на пару метрів назад і подивіться на задні колеса. Якщо вони стоять "будиночком" (отак: / \ ), готуйте гроші. Задня багатоважільна підвіска від Опеля вбита. Її повна пересипка потягне пристойну суму.
Звук на холодну (для дизелів): Попросіть продавця не заводити авто до вашого приїзду. Слухайте старт. Якщо є металевий брязкіт або вібрація по кузову, яка зникає при витисканні зчеплення — двомасовий маховик передає вам привіт. Деталь дорога.
Підрамник двигуна: Кузов у Кроми оцинкований і майже не гниє, але підрамник! Це просто біда. Він іржавіє зсередини. Обов'язково заганяйте на підйомник і тикайте викруткою в передній підрамник.
Робота автомата: Якщо берете версію на АКПП, прогрійте коробку в русі (хоча б 15-20 км) і перевірте, чи немає поштовхів при перемиканні з 2 на 3 передачу, і при включенні "R" на місці.

Закладайте після покупки мінімум 400-500 доларів на "стартове" ТО (ремені, помпи, рідини, можливо, пара сайлентблоків). Це необхідний мінімум для спокійного сну.

Серце італійця: вибираємо правильний двигун (і уникаємо проблемних)

Ось тут починається найцікавіше. Двигуни у Кроми діляться на два табори: італійські дизелі (геніальні) та опелівські бензинки (компромісні). Давайте розберемо їх по кісточках.

Дизельні мотори (1.9 та 2.4 Multijet)

Це найкраще, що є в цій машині. 1.9 JTDm на 120 к.с. (8 клапанів) — це просто кувалда. Найбільш безпроблемний і надійний мотор. Ресурс поршневої легко перевалює за 400-500 тисяч км. Так, динаміка пенсіонерська, зате він не робить мізки.

Більш популярний 1.9 JTDm на 150 к.с. (16 клапанів). Динаміка відмінна, але є болячка — вихрові заслінки у впускному колекторі. Ближче до 200 тис. км вони розбовтуються, з-під них жене сажу, а найстрашніше — вони можуть відірватися і полетіти в циліндри. Рішення? Всі давно купують на розбірках колектори від старих 1.9 (де заслінок не було з заводу) або просто видаляють їх і глушать програмно.

Є ще монстр 2.4 JTDm на 200 к.с. (5 циліндрів). Тяга паровозна! Але я б його уникав. Він занадто важкий для передка Кроми — передня підвіска "лягає" дуже швидко. Крім того, він дуже гарячий, страждає на обрив шпильок випускного колектора, а під капотом місця настільки мало, що для заміни ременя ГРМ треба мати гумові руки.

Бензинові мотори (1.8 та 2.2 MPI)

Бензинові агрегати дісталися від GM. Базовий 1.8 MPI (140 к.с., маркування Z18XER) — надійний, але для машини вагою понад півтори тонни його відверто мало. До того ж, тут немає гідрокомпенсаторів — кожні 100-120 тис. км треба регулювати зазори клапанів "стаканчиками", що недешево. А ще часто тече теплообмінник (мастило йде в антифриз).

2.2 MPI (147 к.с., Z22SE) — їде краще, але це мотор на ланцюгу ГРМ. І ланцюг цей рідко виходжує більше 150 тисяч. Натягувач слабкий, ланцюг розтягується, і якщо проґавити момент — зустріч клапанів з поршнями гарантована. Плюс, він любить "поїсти" пальне — 12 літрів по місту це норма.

Коробки передач: від вічних до сумнозвісних

З трансмісіями ситуація строката. Почнемо з хорошого: 6-ступінчаста механіка F40 (ставилася на дизелі 1.9 150 к.с. та 2.4). Вона вічна. Її вбити практично неможливо, головне — вчасно міняти мастило.

А ось з механікою M32 (ставилася на бензин 1.8 та слабкий дизель 1.9 120 к.с.) ситуація сумна. Її головна проблема — слабкі підшипники шостої передачі. Симптоми: гул при русі на 5-й та 6-й передачах і посмикування важеля КПП при додаванні газу. Якщо почули — одразу на ремонт, інакше підшипник розсиплеться і проб'є корпус коробки (таких розбитих M32 у мене на шроті гора лежить).

Автомат — це всім відомий японський 6-ступінчастий Aisin TF-80SC (у Фіата маркується як AF40-6). Сама коробка дуже міцна механічно, але її слабке місце — гідроблок (valve body). Він дуже чутливий до брудного мастила. Якщо попередній власник не міняв ATF, стружка забиває соленоїди, з'являються стусани. Якщо автомат живий — просто кожні 40 тисяч робіть часткову заміну мастила, і він прослужить довго.

Що відригне першим: типові болячки Кроми, з якими ви зіткнетеся

Немає ідеальних машин, і Croma не виняток. За роки розбору я склав цілий хіт-парад слабких місць:

Електрика та генератор: На дизельних версіях генератор (зазвичай фірми Denso) стоїть низько, біля вихлопу. Від перепадів температур і бруду там часто вигоряє діодний міст (в середньому раз на 100-150 тис. км). Ще одна класика — переламується проводка в гофрах задніх дверей, через що перестають працювати склопідйомники та центральний замок.
Підвіска: Задня "багатоважілька" (по 4 важелі на колесо) — це біль і радість. Радість, бо машина рулиться чудово. Біль, бо оригінальні сайлентблоки (особливо "бумеранги") живуть близько 70-80 тисяч км на наших дорогах. Спереду часто лопаються пружини від втоми металу (особливо на важких дизелях 2.4). Завжди перевіряйте опорні підшипники стійок — вони бояться вологи.
Салонний пластик: Італійці любили покривати деталі салону "софт-тач" покриттям (кнопки керма, блок клімату, ручки дверей). З роками воно перетворюється на липку гидку масу. Це зчищається спиртом, але естетика страждає. А внутрішні хромовані ручки відкривання дверей просто ламаються навпіл — на розбірці це дефіцит номер один!
Екологія: Клапан EGR забивається сажею кожні 50 тисяч км. Сажовий фільтр (DPF) на міських пробігах здається до 200 тисяч км (машина втрачає тягу, димить). Більшість власників просто вирізають це все раз і назавжди.

Мастило, ремені та спокійний сон: жорсткий регламент ТО

Якщо хочете, щоб Croma не висмоктувала гроші, забудьте про заводські регламенти типу "заміна мастила раз на 30 тисяч". Це вбило багато моторів в Європі.

Моторне мастило: Тільки 5W-30 або 5W-40 (допуск ACEA C3 обов'язковий, якщо живий сажовий фільтр). Заміна — строго кожні 8 000 – 10 000 км. Дизелі дуже чутливі до якості змащення турбіни.
Ремінь ГРМ (на 1.9 JTDm): Завод каже 120 тис. км. Я кажу — 60 000 км або 5 років! Обрив ременя на 16-клапанному дизелі ламає рокери (хоча клапани зазвичай виживають, це така рятівна конструкція). Разом з ременем ОБОВ'ЯЗКОВО міняйте помпу — її часто клинить.
Мастило в АКПП (Aisin): Часткова заміна (близько 3-3.5 літрів зливається) кожні 40 000 – 50 000 км. Використовувати допуск AW-1 (наприклад, Toyota WS або оригінал Tutela).
Антифриз та гальмівна рідина: Антифриз (червоний G12/G12+) міняйте раз на 3 роки. Гальмівну рідину — раз на 2 роки (блок ABS на Кромі коштує недешево, не варто економити на рідині).

Чому за запчастинами всі їдуть на шрот, або сила вживаного оригіналу

Навіщо платити за китайський пластик або "пластилінові" важелі підвіски, які розсипляться через півроку? Ринок нових оригінальних запчастин на Fiat Croma сьогодні або невиправдано дорогий, або цих деталей просто вже немає в наявності. І тут на сцену виходимо ми — авторозбірки.

Що найвигідніше брати з донорів?

Кузовня. Двері, крила, капоти у Кроми оцинковані. Якщо знайти деталь в колір з розбірки в Європі — вона прослужить ще 20 років, на відміну від тайванських замінників, які криво стають по зазорах і гниють за дві зими.
Агрегати. Ті ж коробки M32 набагато вигідніше купити з перевіреної машини з малим пробігом з-за кордону, ніж намагатися капіталити свою (ціна нових валів і синхронізаторів космос).
Дрібниці салону та електрика. Ті самі ручки дверей, кнопки, блоки клімату, оригінальні датчики масової витрати повітря (ДМРВ) Bosch. Вживаний оригінальний датчик працює набагато точніше і довше, ніж новий безіменний аналог.

Підбиваємо підсумки: брати чи тікати?

Fiat Croma II — це автомобіль парадоксів. Він недооцінений ринком через шильдик "Fiat", але по суті це міцний, комфортний і просторий Opel Vectra C, але з набагато кращим дизайном інтер'єру і геніальними італійськими дизельними двигунами.

Кому вона підійде? Сім'янину, якому потрібна безпечна, велика машина для поїздок на дачу, у відпустку, для перевезення купи речей.
Кому тікати? Любителям світлофорних перегонів і тим, хто хоче обслуговувати авто "за три копійки" в гаражі у дяді Васі (багатоважільна підвіска і сучасні дизелі вимагають грошей та розуміння).

Знайдете доглянутий екземпляр з дизелем 1.9 (краще на 8 клапанів або "вилікуваний" 16-клапанник) на механіці F40 або з живим автоматом — беріть, не пошкодуєте. Ця машина дає набагато більше автомобіля і комфорту, ніж ви за неї платите. Головне — любіть її, вчасно міняйте розхідники, а якщо щось серйозне відригне... ну, ви знаєте, де знайти якісний вживаний оригінал!