Знайомство з "мурахою": інженерний шедевр чи помилка природи?
Mercedes-Benz A-Class у кузові W168 випускався з 1997 по 2004 рік. Це був шок для консервативної публіки: передній привід, поперечне розташування двигуна і головна фішка — концепція "сендвічної підлоги" (Sandwich-concept). Двигун і трансмісія розташовані під кутом, і при лобовому ударі вони з'їжджають під днище, а не летять у салон вам на коліна. Завдяки цьому малюк довжиною всього 3.57 метра (як Daewoo Matiz) мав безпеку дорослого седана і салон, просторіший за тогочасний С-клас.
У 2001 році пройшов рестайлінг, і з'явилася подовжена на 17 см версія Long (кузов V168). Це просто лімузин у форматі хетчбека — ззаду можна сидіти, закинувши ногу на ногу. Сьогодні ця модель на вторинному ринку — це вибір для міста, для початківців, або як друге авто в сім'ю. Але ціна на вхід низька не просто так.
Куди дивитися і де болить: найслабші місця W168
Одразу до справи. Головна проблема W168 — не в тому, що він часто ламається, а в тому, ЯК його лагодити. Через ту саму "сендвічну" компоновку під капотом немає місця взагалі. Щоб зняти стартер, генератор, компресор кондиціонера або поміняти ланцюг ГРМ, доведеться опускати підрамник разом із двигуном. Вартість робіт на СТО часто перевищує вартість самої деталі. А тепер по вузлах:
- Електрика та "мізки" (ЕБП): На бензинових версіях датчик масової витрати повітря (ДМРВ) впаяний прямо в блок управління двигуном (ЕБП), який стоїть на самому моторі. Від вібрацій і температур пайка відвалюється. Машина починає "троїти", глохнути, жере паливо. Новий блок коштує як половина машини, тому єдиний шлях — шукати живий на розборці або віддавати вузькопрофільним майстрам на перепайку (допомагає не завжди).
- Задня підвіска: Задні важелі кріпляться на голчастих підшипниках. Ходять вони близько 60-80 тис. км. Якщо ви почули скрип ззаду або побачили, що задні колеса стали "будиночком" (/ \), готуйтеся до ремонту. Якщо затягнути — підшипник розбиває посадкове місце у важелі, і тоді доведеться міняти весь важіль у зборі.
- Генератор: На деяких версіях (особливо дизелях) ставили генератори з водяним охолодженням. Річ надійна, але якщо потече антифриз або "вмре" діодний міст — ремонт влетить у копійку, плюс знову ж таки, опускання підрамника для демонтажу.
- Кузов і корозія: Машинам вже понад 20 років. Гниють низи дверей, задні арки, край капота і кришка багажника навколо ручки. Обов'язково піднімайте килими — через забиті дренажі люка або лобового скла вода тече в салон, і "сендвічна" підлога перетворюється на акваріум, де гниє проводка (зокрема, блок комфорту).
Серця під бутербродом: які мотори ходять, а які краще обійти
Моторна гама W168 не вражає об'ємами, але має свої нюанси. Усі двигуни — ланцюгові.
Бензинові двигуни (серія M166)
Це 8-клапанні атмосферники об'ємом 1.4 л (A140, 82 к.с.), 1.6 л (A160, 102 к.с.), 1.9 л (A190, 125 к.с.) та рідкісний 2.1 л (A210 Evo, 140 к.с.). Сама "залізяка" дуже надійна, поршнева легко виходжує 300-350 тис. км до капіталки. Найкращий вибір: A160. Версія А140 занадто слабка і жере стільки ж, а А190 часто страждає від перегріву через щільну компоновку. Головний біль усіх бензинок — вже згаданий інтегрований ДМРВ та модуль запалювання (котушки об'єднані в одну "флейту", яка міняється цілком).
Дизельні двигуни (серія OM668)
Тут один блок 1.7 літра, але різна ступінь форсування: A160 CDI (60 або 75 к.с.) та A170 CDI (90 або 95 к.с.). Дуже ресурсні (до 400+ тис. км) і тяговиті мотори з системою Common Rail. Болячки: Прикипають мідні шайби під форсунками. Якщо чуєте звук "пшик-пшик" з-під капота на заведеному моторі — негайно на СТО міняти шайби. Якщо затягнути, навколо форсунки утворюється "асфальт" з нагару, і дістати її можна буде тільки зі зняттям ГБЦ. Також часто виходить з ладу клапан EGR.
Трансмісія: механіка, хитрий робот та ніжний автомат
З КПП у W168 історія цікава, і тут легко помилитися при покупці.
- Механіка (5 ст.): Найнадійніший варіант. Проблем майже немає, хіба що з віком розбиваються втулки куліси (передачі вмикаються розмито). Масло міняти раз на 60 тис. км (входить 1.8 л).
- Напівавтомат AKS (Автоматичне зчеплення): Виглядає як звичайна механіка, але педалі зчеплення немає. Ви просто смикаєте ручку, а електрогідравлічний блок сам вижимає зчеплення. Уникайте цього як вогню! Блок AKS мре, насос згоряє, ремонт коштує неадекватних грошей. Багато власників "свапають" цю систему на звичайну механіку з педаллю.
- Автомат (5 ст., серія 722.7): Розроблений спеціально для А-класу. Досить ніжний. Його головний ворог — брудне масло і перегрів. Часто лопається барабан зчеплення К1 (зникає перша передача). Також страждає гідроблок — тріскається плата управління або виходять з ладу соленоїди. Якщо автомат штовхається при перемиканні — готуйте 1000$ на ремонт.
Регламент ТО: скільки коштує утримувати цього малюка
Щоб W168 не витягував з вас жили, обслуговуйте його за таким графіком:
- Олива у двигуні: Тільки синтетика 5W-30 або 5W-40 (допуск MB 229.3/229.5). Бензинові — кожні 8-10 тис. км, дизелі — строго кожні 7-8 тис. км. Входить близько 4.5 літрів.
- Ланцюг ГРМ: Регламенту заміни немає, але на практиці він розтягується ближче до 200-250 тис. км. Ознака — металевий дзенькіт на холодну. Пам'ятайте про опускання мотора — робота обійдеться дорожче за комплект ГРМ!
- Свічки запалювання (бензин): Кожні 30-40 тис. км. Заміна — ще той квест. Потрібен спеціальний свічковий ключ із подовжувачем і карданом, бо свічки "заховані" глибоко під колектором.
- Олива в АКПП 722.7: Кожні 50-60 тис. км разом із фільтром. Використовувати тільки оригінал або якісні аналоги з допуском MB 236.10.
- Паливний фільтр (дизель): Міняти кожні 15 тис. км. Система Common Rail дуже чутлива до нашої солярки.
Чому розборка — найкращий друг власника W168
Запчастини на цей хетчбек у дилера або в магазині нових оригінальних деталей коштують так, ніби ви приїхали на S-Class W220. Купувати нову рульову рейку, ЕБП з витратоміром, компресор центрального замка (який стоїть у багажнику в поролоні і часто заливається водою) чи задні важелі — економічно недоцільно.
Тут на допомогу приходять магазини вживаних автозапчастин. W168 був шалено популярним у Європі, тому живих "донорів" на розборках достатньо. Що найчастіше беруть з розборок:
- Оригінальні кузовні панелі (вони оцинковані на заводі, якщо знайти з італійського чи іспанського авто — прослужать ще 10 років без іржі).
- Блоки управління двигуном (ЕБП) під прив'язку.
- Гідроблоки АКПП та цілі коробки з малими пробігами.
- Задні балки/важелі в зборі, якщо свої вже відгнили або розбиті вщент.
- Модулі запалювання ("флейти").
Вживаний оригінал у випадку з W168 завжди краще і надійніше, ніж дешевий китайський замінник, який не стає по зазорах або згоряє через місяць.
Поради бувалого: як не купити квиток в один кінець
Обираючи А-Клас першого покоління, забудьте про "купити не дивлячись".
- Слухайте стартер. Якщо він крутить з хрускотом або через раз — торгуйтеся на 200-300 доларів, бо для його заміни доведеться розбирати пів машини.
- Дивіться на задні колеса. Відійдіть на 5 метрів назад і подивіться на авто. Колеса стоять "будиночком"? Задні важелі під заміну.
- Тестуйте АКПП на гарячу. Прокатайтеся 15-20 хвилин, щоб коробка прогрілася. Жодних стусанів при переході з 1 на 2 передачу бути не повинно. Ввімкніть R (реверс) — завантаження має відбуватися плавно, без ударів.
- Перевірте килими. Помацайте підлогу під килимками передніх сидінь. Якщо там болото — відмовляйтеся від авто, проводка вже почала гнити.
???? Моя особиста порада: Якби я опинився на вашому місці і зараз шукав W168, я б шукав виключно версію LONG (V168) з бензиновим двигуном 1.6 (A160) на звичайній механіці. Long дарує просто неймовірний комфорт пасажирам і м'якше їде через довшу базу. А механіка вбереже вас від 90% дорогих проблем із трансмісією. Дивіться на стан кузова — техніку з розборки ви відновите, а от варити цей складний "сендвіч" візьметься не кожен зварювальник.
Вердикт: брати чи тікати?
Mercedes-Benz A-Class W168 — це геніальний автомобіль для міста, який став жертвою своїх же інновацій. Він дарує командирську посадку (ви сидите високо через подвійну підлогу), феноменальну маневреність і безпеку. Матеріали салону тут справжні, "мерседесівські" — навіть через 20 років торпедо не скрипить так, як у сучасних бюджетниках.
Але це авто категорично не підходить тим, хто звик ремонтувати машину "на колінці" в гаражі. Кожне серйозне втручання вимагає підйомника, спецінструменту і міцних нервів механіка. Якщо ви знайдете доглянутий екземпляр і знайдете адекватне СТО, яке не боїться "опускати підрамник" — цей малюк служитиме вам вірою і правдою. А магазин вживаних запчастин допоможе зробити це утримання цілком посильним для бюджету.