Чи знаєте ви, що саме цей автомобіль у 1978 році став першою у світі серійною машиною, на яку почали встановлювати електронну антиблокувальну систему гальм (ABS)? Для кінця сімдесятих це була справжня фантастика. Привіт! З вами майстер розбірки, і через мої руки пройшов не один десяток класичних "мерсів". Сьогодні ми поговоримо про справжню легенду — Mercedes-Benz W116. Це не просто старе авто, це родоначальник офіційного S-класу, машина, яка задала стандарти люксу на десятиліття вперед.

Беріть каву, сідайте зручніше. Я розповім вам про цю машину все без прикрас і маркетингової лапші — тільки те, що бачив на власні очі, розбираючи їх до гвинтика.

Що за звір: дід усіх сучасних "есок"

Mercedes-Benz W116 випускався з 1972 по 1980 рік. Це були часи, коли машини малювали інженери, а не маркетологи, і закладали в них ресурс, розрахований на ядерну війну. Модель випускалася у кузові седан, причому була як стандартна база, так і подовжена версія (V116) — для міністрів, банкірів та нафтових шейхів. Поки хлопці з Мюнхена тільки ліпили свою першу «сімку» BMW E23 у 1977-му, цей мерс вже кілька років диктував правила гри в люкс-сегменті, пропонуючи небачений на той час комфорт і безпеку.

Сьогодні W116 — це вже повноцінна класика. Його не купують, щоб возити картоплю чи таксувати. Це машина вихідного дня, предмет гордості та, будьмо відверті, інвестиція. Але інвестиція, яка може як принести задоволення, так і витягнути з вас останні штани, якщо підійти до вибору наосліп.

Куди дивитися, щоб не плакати: типові болячки по кузову та агрегатах

Оскільки машинам вже півстоліття, говорити про "дитячі хвороби" смішно. У них зараз хвороби суто старечі. І найголовніший ворог W116 — це не пробіг, а час і корозія.

Кузов і метал

Німецький метал тих років був товстим, але антикорозійний захист був далеким від ідеалу. Що ми зазвичай бачимо на розборці? Гнилі пороги (часто під хромованими накладками ховається просто труха), згнилі кріплення домкрата, дірки в підлозі (особливо під ногами водія і пасажира). Критичне місце — моторний щит і місця під акумулятором. Якщо там дірки, вода тече прямо в салон на блоки запобіжників. Також уважно дивіться на нижні кромки дверей та арки крил.

Підвіска та рульове

Підвіска тут шкворнева спереду (на ранніх) або на подвійних важелях, і вона дуже надійна. Але вага авто дається взнаки. Гумі та сайлентблокам за 40+ років просто приходить кінець. Рульовий редуктор майже у всіх доживших до нас екземплярів має відчутний люфт і підтікає. Реставрація редуктора — це перше, до чого треба готувати гаманець.

Електрика та салон

У W116 фірмова фішка — вакуумна система управління. Вона керує центральним замком і заслінками пічки. Трубочки зсихаються, тріскаються, і машина починає жити своїм життям (замки не закриваються, пічка дує тільки гарячим). У салоні головний біль — це панель приладів (торпедо). Знайти цілу торпедо без тріщин від сонця на розборці — це зірвати джекпот, їх розбирають за шалені гроші в перші хвилини.

Серце системи: які мотори ходять, а які тягнуть на дно

Моторна гама W116 — це пісня для любителів класики. Тут ставили чавунні блоки, які ходять по мільйону кілометрів, якщо їх хоч іноді обслуговувати. Але системи вприскування — це те, що змусить вас вивчити матчастину.

M110 (2.8 літра, рядна шістка): Випускався у карбюраторній (280 S, 156-160 к.с.) та інжекторній (280 SE/SEL, 177-185 к.с.) версіях. Мій улюблений мотор. Надійний, як ковадло. Розпредвали тут живуть довго, блок не вбивається. Але карбюратор Solex 4A1 часто має покручений від температури корпус (ми їх відрами на металобрухт здавали свого часу), а системи вприскування D-Jetronic (електронна) або K-Jetronic (механічна) вимагають фахівця, якого сьогодні вдень з вогнем не знайдеш.
M116 (3.5 літра, V8) та M117 (4.5 літра, V8): Відповідно моделі 350 SE та 450 SE. Видають від 200 до 225 коней. Звучать божественно, їдуть м'яко. Ресурс величезний, але витрата палива по місту буде 20+ літрів. Слабке місце — розтягнення дворядного ланцюга ГРМ та знос пластикових башмаків (заспокоювачів). Якщо вони розсиплються, ланцюг перескочить — і зустріч клапанів з поршнями гарантована.
M100 (6.9 літра, V8): Встановлювався на флагман 450 SEL 6.9. Це монстр на 286 к.с. з системою змащення із сухим картером. Машина мала гідропневматичну підвіску. Це колекційна річ. Якщо ви знайдете таку, готуйтеся, що запчастини на мотор і підвіску коштують космічних грошей. Для повсякденної класики — не раджу.
OM617 (3.0 літра, дизель, 5 циліндрів): Модель 300 SD (111-120 к.с.), йшла в основному на ринок США. Турбований дизель. Це той самий мотор-мільйонник, про який ходять легенди. Він тупий, повільний, торохкотить як трактор, але його неможливо вбити, якщо тільки не залити замість мастила пісок.

Мій вердикт: Найкращий баланс надійності, динаміки та ремонтопридатності — це M110 2.8 інжектор. Тільки знайдіть майстра, який вміє налаштовувати K-Jetronic.

Коробки передач: старий добрий гідротрансформатор

На W116 ставили 4-ступінчасту механіку та 3- або 4-ступінчасті автомати. Механіка зустрічається рідко, зазвичай на 280-х моделях. Вона вічна, там просто нічому ламатися, крім зносу зчеплення (ходить 100-150 тис. км).

Але класичний S-клас має бути на автоматі. Автоматичні коробки (серії W3A040, W4B025) дуже масивні і надійні. Вони неквапливі, перемикають передачі з помітною паузою, але якщо міняти ATF і фільтр, проходять 400-500 тисяч кілометрів до капремонту. Слабке місце автомата — вакуумний модулятор, який відповідає за плавність перемикань. Якщо трубка до нього не герметична, коробка почне "пинатися" при перемиканні, ніби вам в задній бампер в'їхали. Часто власники думають, що коробці кінець, а ми на розборці вирішували це заміною гумової трубочки за три копійки.

Як доглядати, щоб він дожив до наступного століття (Регламент ТО)

Забудьте про сучасні лонг-лайф інтервали. Ця машина любить старий добрий догляд.

Олива в двигуні: Заміна кожні 7 000 - 8 000 км. Лити сучасну "нулівку" (0W-30) категорично не можна! Сальники старого зразка її просто не втримають, двигун "сопливитиме" з усіх щілин. Ідеально — мінералка або напівсинтетика 10W-40, 15W-40 або навіть 20W-50 для спекотного літа. Об'єми великі: в M110 влазить близько 6.5 літрів, у V8 — до 8 літрів.
Привід ГРМ: Усі бензинові мотори тут на ланцюгу (дворядний). Сам ланцюг ходить 200 000 - 250 000 км. Але! Пластикові направляючі (башмаки) від віку та температури стають крихкими як скло. Їх треба міняти кожні 100 тис. км превентивно.
Свічки та клапани: На M110 (2.8) немає гідрокомпенсаторів. Теплові зазори клапанів треба регулювати вручну кожні 15 000 - 20 000 км. Якщо двигун дзвенить, як швейна машинка — ви вже запізнилися.
Коробка передач: Заміна оливи ATF Dexron II разом із фільтром кожні 40 000 - 50 000 км.
Паливна система: Для вприскування K/D-Jetronic критично важлива чистота палива. Паливний фільтр міняйте раз на 15 000 км. Форсунки тут механічні (на K-Jet), вони не миються ультразвуком, якщо почали "лити" — тільки заміна.

Чому авторозбірка — найкращий друг власника W116

Тепер про найцікавіше — про запчастини. Якщо ви прийдете до офіціалів Mercedes за новою деталлю на W116, ціна вас неприємно здивує. Наприклад, новий дозатор-розподільник палива ("павук") на K-Jetronic або оригінальні хромовані бампери можуть коштувати стільки ж, скільки вживаний Ланос.

Саме тому вживані оригінальні запчастини — це єдиний шлях зберегти авто і не збанкрутувати. Що у нас купують найчастіше?

Елементи декору та хрому. Блискучі накладки, решітка радіатора, зірка на капот.
Дерево в салон. Оригінальний зебрано часто тріскається. Цілі дерев'яні панелі з розборки цінуються на вагу золота.
Компоненти вприскування. Датчики абсолютного тиску, регулятори тиску палива, розходоміри. Їх нових часто просто немає в природі.
Кузовщина. Знайти цілі двері чи крило з південного розпилу, де не було снігу і солі — це мрія реставратора.

Вживаний оригінал у 90% випадків служить довше, ніж сучасні дешеві китайські аналоги. Метал і пластик тих років робили на совість.

Купуємо мрію: на що дивитися при огляді

Якщо ви наважились на покупку W116, ось кілька порад від людини, яка бачила їхні нутрощі:

Не дивіться на одометр. Пробіг у 99% машин скручений ще в 90-х роках, або він просто пішов по другому колу. Оцінюйте реальний стан вузлів.
Шукайте іржу скрізь. Підніміть килими, загляньте в багажник у ніші крил, постукайте по лонжеронах. Якщо кузов гнилий — машина не варта відновлення, зварювальні роботи та фарбування витягнуть десятки тисяч доларів.
Слухайте двигун "на холодну". Він має заводитися з пів оберту. Якщо довго крутить стартером, "чхає" або плавають оберти — готуйтеся до дорогих розбірок з паливною апаратурою.
Перевірте вакуум. Заведіть авто, вимкніть двигун і спробуйте закрити центральний замок. Якщо він не спрацював, система не тримає вакуум — доведеться розбирати пів салону в пошуках витоку.

Закладайте мінімум $2000-$3000 в бюджет одразу після покупки просто на заміну всіх рідин, старих розсохлих патрубків, гумок підвіски і налаштування мотора.

Вердикт авторозбірника: брати чи ні?

Mercedes-Benz W116 — це монументальний автомобіль. Його сильні сторони: неймовірна харизма, еталонна плавність ходу, надійність базового "заліза" двигунів та коробок. Це машина, яка збирає погляди на вулицях. Слабкі сторони — це низька стійкість до корозії та складна, застаріла система механічного вприскування, яку майже ніхто не вміє ремонтувати.

Кому він підійде? Тільки ентузіастам з прямими руками, гаражем і вільним бюджетом. Як машина на кожен день — це самогубство. Але як класика вихідного дня, яку ви будете з любов'ю збирати за допомогою хороших запчастин з перевірених розбірок — W116 подарує вам такі емоції, які не дасть жоден сучасний пластиковий кредитний автомобіль. Це справжня сталева епоха!